Androi

d — операційна система і платформа для мобільних телефонів та планшетних комп'ютерів, створена компанією Google на базі ядра Linux. Підтримується альянсом Open Handset Alliance (OHA).

Хоча Android базується на ядрі Linux, він стоїть дещо осторонь Лінукс-спільноти та Лінукс-інфраструктури. Базовим елементом цієї операційної системи є реалізація Dalvik віртуальної машини Java, і все програмне забезпечення і застосування спираються на цю реалізацію Java.

У 69,2% смартфонів, проданих у четвертому кварталі 2012 року, була встановлена ​​операційна система Android[5].

Зміст

  [сховати] 

1 Історія

1.1 Google купує Android, Inc.
1.2 Розробник: Open Handset Alliance

2 Nexus
3 Розробка

3.1 Загальна інформація
3.2 Версії

4 Характеристики

4.1 Сирцевий код

5 Поширення
6 Google Play (раніше Android Market)

6.1 Android і Google Play (раніше Android Market) в Україні

7 Українська локалізація Android
8 Критика
9 Розробка програмного забезпечення

9.1 Android Developer Challenge

10 Див. також
11 Виноски
12 Посилання

Історія[ред. • ред. код]

Android, Inc. була заснована в Пало-Альто, у Каліфорнії, у жовтні 2003 року Енді Рубін (Andy Rubin, співзасновник компанії Danger), Річ Майнер (Rich Miner, співзасновник Wildfire Communications, Inc.), Нік Сірс (Nick Sears, колишній віце-президент компанії T-Mobile) і Кріс Уайт (Chris White, очолював дизайн і розробку інтерфейсу в WebTV) для розробки, за словами Рубіна «більш розумних мобільних пристроїв, які краще знають про місце перебування власника і його вподобання». Ранні наміри компанії полягали в тому, щоб розробити вдосконалену операційну систему для цифрових фотоапаратів, але було зрозуміло, що ринок пристроїв не був достатньо великим, і вони спрямували свої зусилля на розробку операційної системи для смартфонів, щоб конкурувати з Symbian і Windows Mobile (на той момент Apple ще не випустила iPhone). Незважаючи на минулі досягнення засновників і ранніх співробітників, Android, Inc. працювала таємно, показуючи тільки, що вона працювала над програмним забезпеченням для мобільних телефонів. У той же самий рік Рубін залишився без грошей. Стів Перлман, близький друг Рубіна, приніс йому 10 тис. доларів готівкою у конверті та відмовився від своєї частки в компанії.

Google купує Android, Inc.[ред. • ред. код]

17 серпня 2005 року компанія Google купила Android, Inc.[6]. Усі засновники цієї стартап-компанії пішли працювати у Google. На той час мало що було відомо про Android, Inc., крім того що вони займаються розробкою ПЗ для мобільних телефонів. Такий розвиток подій спричинив до виникнення чуток, щоGoogle планує увійти на ринок мобільних телефонів, але було не ясно, що саме планує там робити.

В Google, група, на чолі з Рубіном, розробила ОС на основі Linux'а (ядро v2.6), яку вони пропонували розробникам телефонів та операторам мобільного зв'язку, як гнучку та розширювану систему. Повідомлялось, що Google планує співпрацю з рядом розробників апаратних компонентів та програмного забезпечення, і є відкритим для співпраці з операторами мобільного зв'язку[7][8].

В грудні 2006 року знову поповзли чутки, що Google буде просуватися на ринок мобільних телефонів. Доповіді BBC і The Wall Street Journal зазначали, що Google хоче розмістити пошуковик Google і ПЗ Google на мобільних телефонах, і компанія кожен день важко працює для досягнення цієї мети.

Далі в пресі та онлайнових ЗМІ почали з'являтися чутки, що Google розробляє телефон під власним брендом. За цими були інші, які стверджували що Google визначив технічні характеристики та вже презентує прототипи розробникам телефонів та операторам мобільного зв'язку. Повідомлялося, що буде реалізовано приблизно 30 прототипів[9]. Network World повідомляє, що Google-телефон дійсно є телефоном з відкритою операційною системою, на відміну від схожих продуктів, таких як iPhone[10] проектом створення смартфона з використанням відкритого коду, в тому числі з використанням ядра Linux'а.

Розробник: Open Handset Alliance[ред. • ред. код]

5 листопада 2007 року консорціум Open Handset Alliance заявив про намір розробити відкриті стандарти для мобільних пристроїв. У той же день, в якості свого першого продукту було представлено платформу для мобільних телефонів на основі ОС Linux — Android[11].

Деякі основні учасники OHA:

ПЗ Чіпи Виробники телефонів Провайдеризв'язку

eBay
Google

Broadcom
Intel
Marvell
NVIDIA
Qualcomm
Texas Instruments

Acer
ASUS
HTC
LG
Motorola
Samsung
Sony Ericsson

China Mobile
KDDI
NTT
Sprint Nextel
T-Mobile
Telecom Italia
Telefonica

Nexus 5 зопераційною системою Android 4.4 KitKat

Nokia (Symbian OS) розглядає свою можливість участі в альянсі[12].
Sun (Java ME) не бере участі в OHA, але Джонатан Шварц привітав нову Java-платформу[13].
Apple (iOS) та Microsoft (Windows CE, Windows Mobile, Windows Phone 7/8) — не беруть участі.

Nexus[ред. • ред. код]

У 2010 році Google запустила серію Nexus — лінійку смартфонів і планшетів під управлінням операційної системи Android, яку виробляє один з партнерів компанії. HTC була першою компанією, яку Google обрала для випуску першого смартфону лінійки Nexus — Nexus One. Наступні Nexus'и — Nexus S і Galaxy Nexus випустила компанія Samsung у кінці 2010 та 2011 роках відповідно. У 2012 році серія була оновлена новими пристроями: смартфоном Nexus 4 і планшетом Nexus 10, зроблених LG і Samsung відповідно. У Nexus'ах Google втілює свої флагманські Android-пристрої, демонструючи в них останні версії програмного забезпечення Android, і апаратні функції.

13 березня 2013 року Ларрі Пейдж у своєму блозі оголосив, що Енді Рубін виходить із підрозділу Android, щоб взяти на себе нові проекти у Google. Його місце посів Сундар Пічай, який також продовжує свою роль керівника підрозділу Google Chrome, який займається розробкою Chrome OS[14].

Nexus 7 другого покоління — це перший планшет з операційною системою Android 4.3. Одним з нововведень, реалізованих у даній версії, є можливість створення декількох профілів користувачів з різними правами доступу, наприклад, щоб запобігти доступу дітей до небажаного контенту. Крім того, Android 4.3 підтримує стандарт Bluetooth Smart, націлений на розширення традиційної сфери застосування бездротового інтерфейсу Bluetooth.

Розробка[ред. • ред. код]
Загальна інформація[ред. • ред. код]

12 листопада 2007 OHA представила засоби для розробки ПЗ для Android'а (software development kit) для ознайомлення, яка включала засоби для розробки та відлагодження програм, бібліотеки, емулятор, документацію, приклади програм, навчальний посібник (tutorial), FAQs та інше[15]. Для розробки необхідно завантажити Android SDK для x86 платформ з Windows XP або Vista, Mac OS X 10.4.8 чи старшою, або Ubuntu Linux (Dapper Drake або старшу версію). Під іншими дистрибутивами Linux'а також повинно працювати, але напряму, така можливість, не підтримується. Також необхідно встановлений Eclipse 3.2 або старшу, з Java Development Tools та плагіном Android SDK, або Java і Javac 1.5 або 1.6, Apache Ant, та Python 2.2 або старший.

Версії[ред. • ред. код]

Перша версія Android була випущена 23 вересня 2008 року і носила назву 1.0 Astroboy, а наступна — 1.1 Bender. Від назв у честь відомих роботів згодом довелося відмовитися через розбіжності з правовласниками. З 2008 року Android пережив численні оновлення, які поступово покращували операційну систему, додаючи нові функції, та виправляли помилки у попередніх випусках. І тепер кодове ім'я кожного великого релізу Android, починаючи з версії 1.5, являє собою назву якого-небудь десерту. Перші букви найменувань в порядку версій відповідають літерами латинського алфавіту (курсивом виділено майбутні і/або непідтверджені версії):

1.5 Cupcake («кекс»),
1.6 Donut («пампушка»),
2.0/2.1 Eclair («еклер» або «глазур»),
2.2 Froyo (скорочення від «заморожений йогурт»),
2.3 Gingerbread («імбирний пряник»),
3.0 Honeycomb («медові стільники»),
4.0 Ice Cream Sandwich («брикет морозива»),
4.1/4.2/4.3 Jelly Bean («желейні боби»),
4.4 KitKat (на честь однойменного бренду шоколадних батончиків[16]),
Licorice («локриця»),
Marshmallow («зефір»),
Nougat («нуга»).

Характеристики[ред. • ред. код]

Інструментарій
Платформа легко пристосовується для використання VGA, 2D графічних бібліотек, 3D графічних бібліотек розроблених на основі OpenGL ES 1.0 специфікації, традиційних інструментаріїв для смартфонів.

Бази даних
SQLite для структурованих даних

Технології зв'язку
Android підтримує багато технологій, що забезпечують зв'язок, у тому числі: GSM, Bluetooth, EDGE, 3G та WiFi.

Обмін повідомленнями
Для обміну повідомленнями доступні як SMS, так і MMS сервіси, у тому числі й потокові повідомлення.

Веб-браузери
На Android'і доступний веб-браузер, розроблений на основі WebKit application framework.

Java Virtual Machine
Програми написані на Java можна скомпілювати в Dalvik байткод і виконувати на Dalvik virtual machine, яка являє собою розроблену спеціально для використання на мобільних пристроях VM'у, не зважаючи на те, що не є стандартною Java Virtual Machine.

Підтримка медіа
Android підтримує такі формати для аудіо/відео даних та зображень: MPEG-4, H.264, MP3, та AAC, AMR, JPG, PNG, GIF.

Підтримка нестандартного обладнання
Android підтримує відеокамери, фотоапарати, дотикові екрани, GPS, компаси, акселерометри, та прискорювачі 3D графіки.

Середовище розробки
Містить емулятор, засоби відлагодження, профілювання пам'яті та швидкодії, плагін для Eclipse IDE. Також доступні плагіни для Intellij IDEA та NetBeans.

Сирцевий код[ред. • ред. код]

21 жовтня 2008 альянс OHA опублікував сирцевий код платформи Android[17]. До релізу увійшов весь стек Android: і операційна система, і проміжне ПЗ (middleware), і основні кінцеві додатки, написані на Java. Загальний обсяг сирцевого коду Android склав 2,1 Гб.

«Найкращою ліцензією» на сирцевий код Android є Apache License 2.0[18].

Поширення[ред. • ред. код]

Планшетний комп'ютер відGoogle — Nexus 10

В травні 2010 року був досягнутий рубіж у 100 тисяч активацій в день. В грудні 2010 в день активувалося вже 300 тисяч апаратів. У травні на конференції Google I/O була озвучена статистика, згідно з якою щодня активується близько 400 тисяч нових пристроїв на базі платформи Android. В липні 2011 Енді Рубін (Andy Rubin), віце-президентGoogle, який відповідає за розробку платформи Android, повідомив про подолання нової межі — 500 тисяч активацій на день при зростанні поширення платформи в 4,4% на тиждень.[19] У статистику активацій включена тільки інформація про першу реєстрацію нових пристроїв, що поставляються з набором сервісів Google. Апарати з прошивками без набору додатків Google, що випускаються деякими азіатськими виробниками, у статистиці не враховані.

Загалом станом на липень 2011 продано вже понад 100 млн Android-пристроїв, випущених 36 виробниками, їх розповсюджували у мережах 215 операторів зв'язку. Загальне число моделей пристроїв на базі платформи Android досягло 310. Всього було продано більш ніж 200 млн Android-пристроїв[20]. Каталог Google Play подолав позначку в 200 тисяч додатків. Всього з Google Play встановлено близько 4.5 мільярдів копій програм.

За даними Google на вересень 2012 року активовано 500 мільйонів «Андроїдів»[21].

Google Play (раніше Android Market)[ред. • ред. код]

22 жовтня 2008 Google оголосила про відкриття онлайн-магазину додатків для Android — Android Market; розробники отримають 70% прибутку, аоператори стільникового зв'язку — 30%[22]. Станом на початок 2011 року в Android Market містилося понад 250 тисяч додатків[23]. Google класифікує користувачів системи Andorid Market за 4 категоріями[24]:

розробники безкоштовного програмного забезпечення (ПЗ)[25],
розробники платного ПЗ (Merchants)[26],
користувачі безкоштовного ПЗ[27],
користувачі платного ПЗ[27].

Для кожної з них в Android Market діяла окрема ліцензійна угода.

В березні 2012 року компанія Google перейменувала Android Market в Google Play.[28].

Тепер на Google Play поширювати програми безкоштовно можуть резиденти таких країн:[27] Країни, розробники яких можуть поширювати програми і брати за це гроші:[26]

Австралія
Австрія
Бельгія
Болгарія
Канада
Чехія
Данія
Франція
Німеччина
Греція
Гонконг
Ірландія
Італія
Японія
Нідерланди
Норвегія
Польща
Португалія
Росія[29]
Сінгапур
Іспанія
Швеція
Швейцарія
Тайвань
Великобританія
Україна[30]
США

Австрія
Франція
Німеччина
Італія
Японія
Нідерланди
Іспанія
Великобританія[31]
Україна
США[31]

Також система Google Play дозволяє розробникам робити додатки недоступними для деяких пристроїв[32].

Android і Google Play (раніше Android Market) в Україні[ред. • ред. код]

Продаж перших смартфонів на платформі Android в Україні розпочався 15 січня 2009 р.[33] Першим офіційним смартфоном на платформі Android в Україні вважається HTC Hero[34], хоча зустрічаються різні дати його появи в Україні: 28 вересня 2009 р.[33], 19 жовтня 2009 р.[35], листопад 2009 р.[34] (в той же час офіційною датою власного виходу на український ринок корпорація HTC назвала 25 травня 2010 року, коли було представлено Android-смартфони HTC Legend, HTC Desire, HTC Wildfire[36]). Також HTC Hero присутній на українському ринку як операторське рішення щонайменше з 1 березня 2010 р.[37]Другим офіційним смартфоном вважається Samsung Galaxy Spica, що був представлений 19 листопада 2009 р. і надійшов у продаж у грудні-місяці[38]. Першим офіційним Android-смартфоном з підтримкою технологій CDMA/EV-DO став операторський Huawei IDEOS C8150[39].

Появу Google Play на офіційних пристроях, що ввозяться до України (з початку виробництва Samsung, потім HTC), компанія «Андроїд Україна» прогнозувала на кінець січня 2010 р.[40] 13 січня 2010 р. Samsung оголосила про початок поставок в Україну смартфону Galaxy Spica i5700 з доступом до Android Market для українців[41]. 8 грудня 2010 поширено інформацію про те, що платна версія Android Market для України знаходиться в стадії публічного тестування[42].

12 травня 2011 можливість купувати додатки в Google Play стала доступною мешканцям України. Всі ціни платних додатків для українців вказані в гривнях[32]. Для здійснення оплати необхідна платіжна картка, зареєстрована в системі Google Checkout[43].

Українська локалізація Android[ред. • ред. код]

Починаючи з версії 1.6[44], Android має повноцінну офіційну українську локалізацію. Якщо на вашому смартфоні немає опції вибрати українську мову, тоді її можна легко додати, завантаживши з Google Play Apps крамниці додаток під назвою MoreLocale2.

Критика[ред. • ред. код]

Платформа базується на Java (спеціальна реалізація Dalvik), тому переваги і можливості операційної системи Linux на цій платформі практично не використовуються. Наприклад, не використовується жоден з популярних графічних тулкітів і бібліотек (наприклад Qt або GTK), що робить малоймовірною появу значної кількості додатків, портованих з повноцінного десктопного варіанту Linux на цю платформу через відсутність поза вибором X-сервера і поширених графічних бібліотек.
З'явилася інформація про те, що Google на свій розсуд видалятиме додатки на телефонах користувачів, якщо порушуються умови їх використання[45].
Неможливість встановлення прикладних програм на карту пам'яті. Недолік є істотним, якщо у телефоні невеликий обсяг вбудованої пам'яті (у T-Mobile G1 всього 70 МБ).(Починаючи з Android 2.2 така можливість з'явилась)[46]
Щоб користувачі телефонів мали доступ до Google Play та інших сервісів від Google, виробники цих телефонів мають укласти контракт з Google на використання відповідного пропрієтарного програмного забезпечення[47].

Розробка програмного забезпечення[ред. • ред. код]

Програми для Android є програмами в нестандартному байт-коді для віртуальної машини Dalvik.

Google пропонує для вільного завантаження інструментарій для розробки (Software Development Kit), який призначений для x86-машин під операційними системами Linux, Mac OS X (10.4.8 або вище), Windows XP, Windows Vista та Windows 7. Для розробки потрібен Java Development Kit 5 або новіший.

Розробку додатків для Android можна вести мовою Java (не нижче Java 1.5). Існує плагін для Eclipse — «Android Development Tools» (ADT), призначений для Eclipse версій 3.3-3.7. Для IntelliJ IDEA також існує плагін, який полегшує розробку Android-додатків.[48]. Для середовища розробки NetBeans розроблено плагін[49], який починаючи з версії Netbeans 7.0 перестав бути експериментальним, проте поки не є офіційним. Крім того існує Motodev Studio for Android, що являє собою комплексне середовище розробки, засноване на базі Eclipse і дозволяє працювати безпосередньо з Google SDK.

Крім того в 2009 році на додаток до ADT був опублікований Android Native Development Kit (NDK)[50], пакет інструментаріїв і бібліотек дозволяє вести розробку додатків на мові С/С++. NDK рекомендується використовувати для розробки ділянок коду, критичних до швидкості.

Доступні бібліотеки:

Bionic (Бібліотека стандартних функцій, несумісна з libc);
libc (стандартна системна бібліотека мови Сі);
мультимедійні бібліотеки (на базі PacketVideo OpenCORE; підтримують такі формати, як MPEG-4, H.264, MP3, AAC, AMR, JPEG та PNG);
SGL (рушій двовимірної графіки);
OpenGL ES 1.0 (рушій тривимірної графіки);
Surface Manager (забезпечує для додатків доступ до 2D/3D);
WebKit (готовий рушій для Web-браузера; обробляє HTML, JavaScript);
FreeType (рушій обробки шрифтів);
SQLite (проста система керування базами даних, доступна для всіх застосувань);
SSL (протокол, що забезпечує безпечну передачу даних по мережі).

В порівнянні із звичайними додатками Linux, додатки Android підкоряються додатковим правилам[51]:

Content Providers — обмін даними між додатками;
Resource Manager — доступ до таких ресурсів, як файли XML, PNG, JPEG;
Notification Manager — доступ до рядка стану;
Activity Manager — управління активними додатками.

Для Android був розроблений формат інсталяційних пакетів .apk.

Android Developer Challenge[ред. • ред. код]

У листопаді 2007 року компанія Google оголосила конкурс Android Developer Challenge з призовим фондом 10 млн доларів США.[52]

Завдання для учасників — створити свій улюблений додаток для мобільних телефонів. Розглядаються програми будь-якого типу, проте вітається інноваційність і, звичайно, корисність додатків.

Серед областей, з яких можна починати розробку додатків для конкурсу Android, виділені такі як соціальні мережі, робота з інформацією різного типу (наприклад, фотографіями), email/IM/календар, ігри, новини, переосмислення традиційних користувальницьких інтерфейсів.[53]

Конкурс ADC проходив у 2008 році і закінчився нагородженням 50 фіналістів великими грошовими призами (25-275 тис. дол.).[54]

27 травня 2009 року був оголошений конкурс ADC2 з призовим фондом в 2 млн дол. (головний приз — 250 тис. дол.).[55] Подача додатків на конкурс тривала з 24 серпня по 31 серпня 2009 року. З 24 вересня по 6 жовтня в рамках першого раунду ADC2 користувачі шляхом голосування відбирали програми для участі у другому раунді. 5 листопада був опублікований список з 200 найкращих додатків (по 20 додатків в кожній з 10 категорій), що потрапили у другий раунд, і почалося голосування користувачів за ці програми. 24 листопада голосування у другому раунді було закрито, почав роботу спеціальний комітет суддів-експертів, які з урахуванням думки користувачів відбирали найкращі програми. 30 листопада був опублікований список переможців конкурсу[56].